[sc:adsence]

     Коротке інтерв’ю з головою Очаківської районної державної адміністрації С.В. Самоуковим щодо підсумків проведення обговорень пропозиції Чорноморського сільського голови Дмитренка А.А. стосовно ініціювання добровільного об’єднання Чорноморської об’єднаної територіальної громади, територіальних громад сіл Кам’янської сільської ради, територіальних громад сіл Покровської сільської ради та Куцурубської об’єднаної територіальної громади в Очаківську сільську об’єднану територіальну громаду з адміністративним центром об’єднаної територіальної громади – село Чорноморка, управлінським центром об’єднаної територіальної громади – місто Очаків.
– Сергію Вікторовичу, Ви спостерігаєте події, які сьогодні відбуваються в районі стосовно об’єднання в єдину громаду. Думки людей досить різняться. Протягом місяця в сільських радах району та громадах проходили обговорення даного питання, і на минулому тижні Куцурубська ОТГ прийняла рішення проти об’єднання. Як Ви вважаєте, чи правильне таке рішення?
– На минулій сесії Очаківської районної ради голова Чорноморської сільської ради об’єднаної територіальної громади Дмитренко Андрій Анатолійович озвучив свої наміри щодо об’єднання Очаківського району в єдину громаду. Під час проведення громадських обговорень, він звертався до Куцурубської об’єднаної територіальної громади, Кам’янської та Покровської сільських рад з пропозицією об’єднатись в єдину територіальну громаду. Моя думка завжди була такою: «Один район – одна громада». Саме тому я не міг не бути присутнім при обговореннях. Разом з ним ми відвідали майже увесь Очаківський район. Найголовніше, що я можу сказати, люди зрозуміли, що в громадах стало жити краще. Проте не всі розуміють, що саме держава виділяє кошти на розвиток інфраструктури. Саме тому від Дмитренка А.А. надійшла пропозиція створити робочу групу та прорахувати доцільність об’єднання. Я вважаю, що підійти до цього питання треба дуже зважено і відповідально. Мені особисто дуже цікаво, які перспективи дає об’єднання району в єдину громаду. Це можливо прорахувати наперед. А от щодо Куцурубської ОТГ, чи правильно вони вчинили, відмовившись від об’єднання, сказати можу одне – це їхній вибір, але, думаю, треба було добре прорахувати всі «за» та «проти» і не поспішати з висновками.
– Після завершення обговорень до редакції почали звертатись жителі Куцурубської громади, більшість з яких казали, що були дуже розчаровані поведінкою Андрія Анатолійовича. Не всі знають, що він досить емоційна людина, і їм здалося, що до них поставилися зневажливо, не доносили інформацію простою людською мовою, і наполягали на об’єднанні, а не запитували їхньої думки. Були й такі, що незадоволені організацією проведення самих обговорень. Наприклад, жителька с. Парутине в телефонній розмові повідала нам те, що, на її думку, обговорення проходили неправильно, бо треба було усіх людей обійти по дворах і спитати їхні думки, а не збиратися кількома десятками людей і вирішувати за всіх.
– Вважаю, що організувати обговорення потрібно було таким чином, щоб потім не лише депутати Куцурубської об’єднаної територіальної громади, а й інші працівники апарату могли донести жителям громади переваги об’єднання, або навпаки, і не лише емоційно, а з цифрами та розрахунками. І навіть, можливо, провести місцевий референдум з цього питання, що передбачено законом. В кожному селі були різні думки людей. Керівництво Куцурубської об’єднаної територіальної громади було категорично проти створення робочої групи, але були і люди, які підтримали цю пропозицію. Так, в телефонному режимі мені були надані пропозиції з даного питання, та навіть кандидатури до робочої групи. Кожна громада має поділитись своїм досвідом та почерпнути корисне з досвіду інших громад. Така співпраця надасть можливість виправити помилки та не допустити їх в подальшому. У 2015 році в Очаківському районі утворилась перша громада в Миколаївській області – Куцурубська, яку очолила І.В. Копійка. Тоді це теж було щось нове та незрозуміле, але жодного разу ніхто не пошкодував про прийняте рішення. Сьогодні ми бачимо дійсно розвиток громади, як вкладаються кошти у відновлення інфраструктури. І це дуже радує, що зараз села оживають, коли за багато років майже нічого не робилось.
Пізніше утворилась ще одна об’єднана територіальна громада – Чорноморська, до якої був обраний головою досвідчений сільський голова А.А. Дмитренко. І тут також варто сказати, що Андрій Анатолійович досить успішно реалізовує можливості, надані йому реформою децентралізації. Так, він емоційна людина, але справу свою добре знає і результати його роботи видно усім. І Інна Василівна, і Андрій Анатолійович користуються повагою серед мешканців району, і я можу сказати, що вони обидва достойні керівники громад.
Щодо проведення обговорень, то мені не зрозумілі причини та підстави відмови депутатами Куцурубської об’єднаної територіальної громади у створенні робочої групи на позачерговій сесії. Голосування з даного питання пройшло лише в трьох селах: Червоне Парутине, Матросівка, Острівка, хоча це і не передбачено законодавством. Чому не була врахована думка мешканців інших жителів громади? На мій погляд, все ж таки треба було створити робочу групу, зробити ретельні розрахунки та донести отриману інформацію людям, а вже потім приймати рішення.
  Я вважаю, що доцільно було б провести референдум з даного питання, оскільки в громадських слуханнях брала участь лише мала частина населення.
Неозброєним оком було видно, що в обговоренні бере участь лише певна група людей, здебільшого з апарату громади, яка виступала проти об’єднання, і були люди, які підтримали цю ідею. Основна маса учасників обговорення виступала здебільшого в ролі спостерігачів.
Також хочу зазначити, що я не побачив проявів агресії та неповаги до людей з боку Дмитренка А.А., як це було написано в попередньому номері газети. На мою думку, Андрій Анатолійович намагався донести до людей переваги об’єднання, можливо, трохи емоційно, але ж з іншої сторони на його одресу теж були провокації і навіть образи.
Наостанку хочу сказати, що лише людям вирішувати, як жити далі, за кого голосувати. Але треба пам’ятати, що відповідальність за свій вибір кожен несе особисто.
– Дякую за розмову, Сергію Вікторовичу. Сподіваємося, що кожен для себе зробить потрібні висновки.


Бесідувала Н.Пишук