[sc:adsence]
Фінал ювілейного звітного концерту
І це ще не всі артисти “Золотого колоса”!

 Ансамблю танцю «Золотий колос» районного Будинку культури цього року виповнилося вже чверть століття. 

Як для людини, це не дуже багато, а ось для колективу, вік досить поважний. Щорічно танцювальний колектив підтверджує свою високу виконавську майстерність новими здобутками. Учасники ансамблю неодноразово брали участь у районних, у 15 обласних, 12 регіональних, 10 всеукраїнських та 13 міжнародних конкурсах, де завжди посідали призові місця та отримували почесні відзнаки. Зокрема, у 1996 році колектив здобув звання «народного», став переможцем обласного туру конкурсу народної хореографії ім. Павла Вірського, учасником загальноукраїнської програми «Енциклопедія дитячої творчості», переможцем всеукраїнських та лауреатом перших премій міжнародних конкурсів дитячої та юнацької творчості, лауреатом Міжнародного фестивалю фольклорних колективів народів світу (Італія), лауреатом ІІ-го Міжнародного творчого фестивалю «Дружба» (Польща), володарем гран-прі 3-х міжнародних фестивалів-конкурсів «Київська Русь», «Золотий лелека», «Vivat fest- Arcadia».

Виступ на фестивалі "Світ талантів"
Виступ на фестивалі “Світ талантів”. Фото з архіву ансамблю

 

Сьогодні вже неможливо уявити культурне життя Очаківщини, та й Миколаївщини, без участі цього чудового колективу, який є окрасою будь-якого свята, даруючи глядачам гарний настрій. Знають юних артистів і за межами нашого краю, запрошують виступати не лише на Україні, але й за кордоном – в Італії, Польщі, Росії.

У «Золотого колоса» чимало шанувальників, у чому вкотре можна було переконатися під час відзначення його ювілею. На святі, яке відбувалось 3 липня у приміщенні літнього клубу курорту

Одне з найяскравіших вражень - поїздка на фестиваль до Італії
Одне з найяскравіших вражень – поїздка на фестиваль до Італії. Фото з архіву учасників

«Очаків», були присутні багато гостей: представники влади – голова районної ради О.І. Борщевський, заступник голови Очаківської РДА З.А. Шевельова, заступник міського голови В.В. Кифоренко, колеги – начальник управління культури, релігії та національностей ОДА, кандидат філософських наук М.Ф. Димитров, директор обласного Центру народної творчості та культурно-освітньої роботи, заслужена артистка України, депутат обласної ради Н.А. Баштова, голова Миколаївського осередку Національної спілки хореографів України, заслужений працівник культури України, професор М.В. Мерлянов, хореограф міжнародного класу, магістр С.В. Леоненко, кращий хореограф Центру народної творчості та організатор всіх обласних хореографічних фестивалів А.В. Кривошей, начальник відділу культури Очаківської РДА А.А. Зелінко, представники Товариства Червоного Хреста (у благодійних концертах якого «Золотий колос» постійно бере участь), батьки дітей – учасників колективу, колишні його випускники і багато-багато інших.

 

На знімку: Н. Баштова, М. Димитров, С. Козлова, обласні зірки-педагоги з  хореографі
Вітання С.В. Козловій та колективу від обласного неачальства та колег
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Випусникам Золтого колоса-2015 – вітання та добрі слова від другої мами
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Запальна “Циганочка”

Яскраві хореографічні композиції поглинали увагу глядачів, які ані на хвильку не відводили погляду від дійства. Звітний концерт став по-справжньому феєричним видовищем, але разом з тим надзвичайно хвилюючим.

Найменші учасники вражали злагодженістю, незважаючи на слова пісні, під яку танцювали – «Ручка ходит не туда, ножка ходит не туда».

А коли виходили показати себе середня та старша групи, зі сцени просто плинула жива, чиста, молода енергія. Ставні юнаки, стрункі дівчата – в житті сучасні підлітки, які цікавляться айфонами та модними джинсами – були настільки органічні в українському народному вбранні, що відчувалось: разом з танком вони увібрали, зрозуміли й опанували щось справжнє, рідне, закодоване нашими предками в ці начебто прості рухи, в ці яскраві кольори.

Особливо зворушливим став момент, коли на сцену запросили «винуватців» – нинішніх випускників колективу – Д. Паученко, А. Кифоренко, О. Живицю, Є. Добрянського, Д. Галич, І. Шагай, А. Шагай, О. Маркова, М. Гордіюк та їх улюблену наставницю. Кожному Світлана Володимирівна знайшла подарунок та доьре слово, особливо подякувавши сестричкам Шагай, які сумлінно приїздили на заняття з Чорноморки, в той час, коли, ніде правди діти, деякі очаківці можуть пропустити заняття.

На адресу учасників ансамблю та його беззмінного керівника – члена Національної спілки хореографів України, заслуженого працівника культури України, лауреата міжнародного академічного рейтингу популярності «Золота фортуна», почесного жителя м. Очаків Світлани Володимирівни Козлової – пролунало безліч привітань і схвальних відгуків, теплих слів, добрих побажань, досягнення нових успіхів та перемог, гучних оплесків. З нагоди свята їм вручили нові пам’ятні нагороди та подарунки (зокрема, депутат міськради М.І. Черниш скромно передав свій, навіть не піднімаючись на сцену), а Світлана Володимирівна подякувала усім, хто прийшов відзначити їхній ювілей, та тим, хто допоміг його організувати і провести – режисеру Н. Голубятниковій, звукорежисеру В. Зволинському (який, до речі, разом з О. Клепасом побував на сцені і у якості виконавця танцю), відеорежисеру С. Грабовському, А. Шагаю та В. Марченку – за чудове освітлення, адміністрації курорту «Очаків», оформлювачу сцени А. Маслій, ведучим концерту-випускникам колективу І. Шевченко та В. Титюку, Г.І. Скрипниченко за цінні і мудрі поради щодо його підготовки й організації.

Слід сказати, що у «Золотого колоса» взагалі багато прихильників та друзів, що відгукуються на прохання колективу та допомагають вирішувати його проблеми. За ініціативою О.Ф. Росинця та С.П. Шевченко засновано щомісячну стипендію для його розвитку. Секретар міської ради С.М. Бичков фінансово допоміг при організації поїздки колективу до Києва (і, до речі, пообіцяв профінансувати наступну поїздку). Постійну підтримку надають батьки колишніх випускників П.Г. та О.Г. Корнієнки. Завдяки значній матеріальній допомозі депутатів різних рівнів влади та благодійників Б.Ю. Козиря, П.М. Паламарюка, А.К. Кінаха, Х.З. Гемаєва, С.В. Гурського, А.М. Завгородньої, Ю.Г. та Я.О. Завгородніх вдалося зміцнити матеріально-технічну базу.

Є порозуміння і з боку нинішнього голови РДА С.В. Самоукова та його заступників, і з боку начальника відділу культури А.А. Зелінко та директора РБК Н.Й. Полякової. Усім цим людям Світлана Володимирівна дуже вдячна.

Взагалі, на її думку, кошти, вкладені у культурний розвиток дітей, ніколи не бувають «викинуті на вітер», це інвестиції у наше щасливе майбутнє. Тому керівник ансамблю дуже сподівається, що з часом вдасться вирішити одну з найболючіших проблем – ремонт глядачевої зали у РБК (бо нині ані район, ані місто не мають гідної сцени для виступів хореографічних колективів).

Ця маленька тендітна жінка безмежно закохана у мистецтво народного танцю. Для неї благодатна робота — вивчати, збирати та розвивати ті зразки народної хореографії, які повертають нам культурну історичну спадщину та є золотими зернятками у колоссях сучасної творчості.

Особистим прикладом вона навчає дітей любові та відданості своїй улюбленій справі, а ще дружнім взаємовідносинам та повазі і підтримці, тому «Золотий колос» для них усіх вже давно став другою родиною, а його керівник – другою мамою, вимогливою, але турботливою і готовою завжди прийти на допомогу. За кожний успіх, навіть найменший, Світлана Володимирівна обов’язково намагається похвалити дитину, надихнути до наступних надбань. Навіть за помилки вміє так посварити, щоб не образити своїх юних артистів, а заохотити до більш старанної роботи.

Для неї дитина – це перш за все особистість, тому важливо до кожного знайти свій підхід, розвинути його сильні сторони, не лише навчити своїх вихованців техніці танцю, але й прищепити їм творчу активність, працьовитість, уважність, виховати у них художній смак, артистизм, розвинути пластичність, вміння красиво рухатися.

На сьогоднішній день в ансамблі є 4 вікові групи, де хореографічному мистецтву навчається близько 100 вихованців, він постійно поповнюється новими обдаруваннями. З кожним роком, завдяки таланту та надзвичайній працелюбності його керівника, програма ансамблю стає більш насиченою, цікавою.

Танці, композиції, поставлені Світланою Володимирівною, вирізняються високою майстерністю та оригінальністю. Це сюжетні композиції, своєрідні міні-спектаклі, після перегляду яких глядачі отримують просто незабутні враження: «Перші кроки», «Дівочий пляс», «Веселі подружки», «Три кума, три куми», «Хитрий Іванко», «Посвячення у козачки», «Гарбузова весела рідня», «Одесский дворик», «Шалуни», «Пригоди на озері», «Ковбойські забави», «Полька-подолянка», «В саду, де дружба розквітає…», «У матросов нет вопросов», «Рибацька байка», «Семеро онуків» (до речі, присвячений з почуттям безмірної любові і вдячності найріднішій людині, яка допомогла їй себе реалізувати – мамі Світлани Володимирівни – Євгенії Афанасівні Кравцовій, бо саме стільки дітей, онуків та правнуків пов’язали себе з мистецтвом танцю у її великій та дружній родині), та багато-багато інших…

Але ж за цим усім скільки щоденної праці! Кожна ідея, кожен образ довго виношуються у думках, перш ніж знайдуть своє втілення на сцені. І тут важливо усе – від грамотного підбору музики (за що Світлана Володимирівна та юні артисти щиро вдячні керівнику гурту «Очаків», справжньому майстру своєї справи В.І. Зволинському, який два десятки років невідлучно був поруч з ними на кожному занятті та нинішньому акомпаніатору В.П. Чечетову, що співпрацює з колективом протягом останніх 2-х років) до дизайну костюмів виконавців, які мають підкреслити унікальність та неповторність кожного танцю (а тут на допомогу приходять мами артистів, золоті руки яких творять справжні дива, – К. Гур’єва, О. Пазіна, О. Фоміна-Драчевська, О. Канівченко, Н. Новицька).

Взагалі, хореографічне мистецтво, як вважає Світлана Володимирівна, справа водночас складна, але дуже цікава, і потребує повної самовіддачі. Тому своє завдання вона вбачає у тому, щоб професійно навчати дітей хореографії, навчати їх досягати поставленої мети. А ще –  бачити добро і красу навколо себе, любити свою країну, поважати батьків (які є для неї найпершими помічниками та однодумцями, а багато з них – і щирими добрими друзями, за що величезне усім їм спасибі!). І хай не кожен з «колосочків» у майбутньому танцюватиме на професійній сцені, але музика й танець завжди житимуть поруч з ними та прикрашатимуть їхнє життя.

Л. КОЧМАР

Фото І. Баранової