І ТУГА, І ГОРДІСТЬ БЕЗ МЕЖ
30 квітня у ЗОШ №1 м. Очаків відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки полковнику Збройних Сил України ОЛЕКСІЮ ГРАЧОВУ. Він загинув у Старобешеві під Іловайськом 28 серпня 2014 року.
Серед тих, хто прийшов вшанувати пам’ять випускника 1994 року, були йог
о однокласники, друзі та знайомі, а також, пересічні очаківці, учні, представники міської та районної влади. Потурбувалася про виготовлення пам’ятного знаку дружина загиблого, яка проживає на Одещині, і також була присутня на урочистостях.
24 квітня Олексію мало виповнитися 38… Але не судилося. Його героїчний шлях справжнього патріота своєї країни стане гідним прикладом для наслідування нинішнього і прийдешніх поколінь.
15 червня 2014 р. Указом Президента України Олексія Георгійовича Грачова за особливу мужність та героїзм нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеню.
– Він був чудовим чоловіком та батьком, – на відкритті пам’ятної дошки, стримуючи сльози, сказала дружина полковника Олена Грачова.
Він дуже любив свою маленьку донечку й мріяв виховати її гідною громадянкою своєї країни. Але війна…
– Це дуже страшно! – продовжила вдова. – Коли хворіє кохана людина, є хоча б якийсь шанс її врятувати. Війна ж не лишає шансу навіть попрощатися. Тому бажаю усім головного – миру!
Миру побажав і до нього закликав, й військовий комісар Очаківського РВК Геннадій Павлович Леурда. – Важко констатувати, але справді втрачаємо кращих, – сказав він у своєму виступі.
Слово взяв також командир Очаківського гарнізону В.Ю. Харченко, який підкреслив професійність, та відданість улюбленій військовій справі загиблого офіцера. Зворушливим був виступ заступника голови Очаківської РДА С.П. Стовманенка, в минулому військового, який прочитав вірш про справжніх чоловіків. На думку Сергія Пилиповича, Олексій Грачов це саме той чоловік і військовий, яким може пишатися країна, і, звичайно, ми з вами. Начальник відділу освіти Очаківської міськради Р.В. Земляна у свою чергу запевнила вдову полковника Грачова, що пам’ять про її чоловіка з честю передаватиметься п
рийдешнім поколінням.
«Вчителі першої школи пам’ятають свого випускника-медаліста Льошу першим у всьому, завжди порядним, добрим та усміхненим…» – трепетно крізь сльози згадувала директор школи Т.В. Іщенко.
…А ще Олексія Грачова знають як безстрашного кадрового офіцера Української Армії, рішучого й мужнього бойового командира. Він був цілеспрямований і надійний у всьому. Ніколи не ховався за чужі спини. Без вагань брав усю відповідальність на себе. Вмів чути людей, з якими працював, Був прикладом офіцерської честі та мужності для своїх бойових побратимів. Росіянин за національністю, провів дитинство в Очакові, до останнього подиху залишався відданим присязі та своєму народові. Вічна пам’ять і слава героєві!
Н. КОШОВА.