[sc:adsence]

19 березня голова Очаківської районної ради О.І. Борщевський проводив виїзний прийом у Парутинській сільській раді.

Першою він прийняв одну з мешканок села з особистого питання. У жінки нині скрутна життєва ситуація. 37-річний син, який умовно-достроково звільнився з місць позбавлення волі, алкоголік, пенсія 1100 грн., кредит за 2 конвектори, які придбала, аби опалювати житло. Субсидію не може оформити через проблеми з техпаспортом на будівлю, який потрібно переоформлювати, а нема за що, бо суцільні борги. (До речі, питання щодо оформлення субсидій, – як зазначила сільський голова Р.М. Сметана, – нині виникнуть у багатьох. зокрема, якщо у пенсіонерів діти зареєстровані у батьківському будинку, у селі, а фактично проживають у місті. Тож, дідусі і бабусі не матимуть змоги оформити субсидії, хоч їх фактичний дохід і давав би право на це). Р.М. Сметана розповіла, що, коли жінка хворіла і лежала у сільській лікарні, через терцентр були підготовлені документи на матеріальну допомогу. Тому, якщо буде змога, то її нададуть. Справа в тому, що парутинці зібрали через терцентр майже на 4 тисячі грн. продуктів. Але все це вже відправлене на підтримку учасникам АТО. З травня буде можливість записати їх на продуктовий пайок для малозабезпечених. О.І. Борщевський пообіцяв вияснити щодо можливості пролікувати сина у спеціаліста. А, поки йшов прийом, Раїса Миколаївна намагалася вирішити питання щодо можливості місцевих підприємців допомогти жінці продуктами.

Від імені місцевої громади до О.І. Борщевського звернувся підприємець М.М. Кепін, якого, як і багатьох мешканців Парутиного (та й не тільки) хвилювало питання подальшої роботи філії терапевтичного відділення центральної районної лікарні, (фактично – ліжко-місць цілодобового стаціонару при амбулаторії), над яким нависла загроза закриття.  Олександр Іванович розповів, що питання фінансування медичних закладів району вивчалося робочою групою. – Особисто ж моя думка, – сказав голова райради, – що ваш стаціонар закривати не можна. Адже у ньому лікуються мешканці не лише Парутинської сільради, а й ще двох – Козирської і Острівської, а це чимало сіл. І, як показала цьогорічна зимова негода, не завжди у людей у критичній ситуації є можливість добратися до Очакова. А тим більше, у людей похилого віку, які й є основним контингентом хворих. М.М. Кепін розповів, що парутинські підприємці, як можуть, підтримують свій медичний заклад: зокрема, й ось нещодавно допомогли з ремонтом – придбали котел, фарбу, ламінат, лінолеум, поставили нові вікна. А Р.М. Сметана висловила пропозицію: оскільки їхнє відділення обслуговує мешканців кількох сільрад, то буде справедливо, якщо кожна з них відраховуватиме певні кошти на його утримання.

Р.М. Сметана порадилася з головою районної ради й щодо питання водозабезпечення. Сільська рада збирається відновити непрацюючу свердловину. Для цього довелося провести відеобстеження, яке коштувало 3,5 тис., в результаті чого виявилося, що свердловину потрібно буде очищати аерліфтом від 6-метрового замулення. Ця послуга коштуватиме 48 тис. грн. Ще 25 тис. грн. потрібні на закупівлю необхідного устаткування (труб, насосів тощо) для відновлення роботи свердловини. Звісно, більшу частину необхідних коштів шукатиме сільська рада, та доведеться й до людей звертатися, аби якусь частину витрат вони взяли на себе. Адже це дозволить відновити режим водозабезпечення населення у необхідному обсязі. Планується також, у зв’язку з суттєвим подорожчанням енергоносіїв, з 1 квітня підвищити вартість тарифу на воду з 4 до близько 6 грн. за куб. Це дуже непопулярне рішення, але доведеться йти на цей крок, бо бюджет сільської ради самостійно не витримає таке навантаження.

Піднімалася сільським головою у розмові з О.І. Борщевським і тема подорожчання вартості газу для населення й установ, та переходу у зв’язку з цим на альтернативні види опалення. І тут дуже важливим, як зазначив Олександр Іванович, є питання збереження лісосмуг, аби нечисті на руку «дільці» не почали вирубувати дерева та перепродавати їх людям на дрова. Альтернативою газовому котлу в дитячому садочку, на думку сільського голови та голови райради, можуть стати електрокотел або котел для опалення пілетами.

Після завершення виїзного прийому О.І. Борщевський відвідав Парутинську амбулаторію та поспілкувався з її головним лікарем А.С. Блик. Алла Свиридівна розповіла, що на лікуванні у її закладі часто перебувають тяжкі хворі, яких транспортувати навіть у районну лікарню протипоказано. Зокрема, місяць тому їй довелося боротися за життя двох інфарктних хворих, одному з яких потрібно було робити дефібриляцію. Пригадала і минулорічний випадок, коли вночі довелося виїжджати до хворого у Михайлівку (бо «швидка» відмовилася приїхати), перевезти його до Козирської амбулаторії та надавати там допомогу до 7-ї ранку. І лише вранці, після полегшення стану хворого, його відправили до інфарктного відділення 1-ї Миколаївської міськлікарні.

Алла Свиридівна провела голову райради палатами, де, поспілкувавшись з пацієнтами (а крім парутинських, там були хворі і з Козирки, і з Червоного Парутиного), він мав змогу ще раз пересвідчитись, що «цілодобові ліжка» потрібні людям. Незважаючи на свій «солідний» вік, приміщення досить міцне, затишне та забезпечене усім необхідним для утримання і лікування хворих (навіть новий кардіограф є). Втім, як і будівля, де розташована амбулаторія, де є клінічна лабораторія, маніпуляційна, стоматологічний кабінет, аптека тощо. Тобто, створені і підтримуються усі умови, щоб люди могли пролікуватися на місці, не добираючись у район.

Після амбулаторії О.І. Борщевський побував у Парутинському Будинку культури. Як розповів його директор О.К. Іващенко, приміщення опалюється. У зимовий період, на час репетицій танцювального колективу доводиться ще й конвектор вмикати, аби діти не захворіли. Новий керівник гуртка А.А. Раленко (колишня випускниця) працює лише на 0,5 ставки, тож цього, звичайно, не вистачає. Керівник духового гуртка теж працює на півставки, приїжджає на репетиції з Миколаївського музучилища (незабаром має повернутися до села власний спеціаліст, випускник музучилища, та чи зацікавить його робота на півставки). І хоч діти збираються на репетиції ще й самостійно, та все ж це позначається на рівні роботи колективів. Сільська бібліотека-філія комп’ютеризована та має підключення до мережі Інтернет. На черзі, як повідомила бібліотекар В.В. Терещенко, – підключення Веб-камери, що дасть можливість працівникам та користувачам спілкуватися за допомогою «Скайпу», а це  дозволить бібліотеці стати ще сучаснішою. Дуже потрібний принтер для надання комп’ютерних послуг читачам у повному обсязі. Тож, бібліотекарі сподіваються знайти благодійників, які б допомогли його придбати.

О.К. Іващенко та О.І. Борщевський обговорили також питання убезпечення майна Будинку культури від крадіжок.

Л. КОЧМАР.

***

Питання, чи бути філіям терапевтичного відділення ЦРЛ у Парутиному та Кам’янці, обговорювалося 30 березня на черговому засіданні робочої групи, створеної за дорученням голови районної ради для вирішення цієї дилеми; у склад групи увійшли депутати  районної ради,  представники райдержадміністрації, центральної районної лікарні та центру первинної медико-санітарної допомоги.

Про скорочення цілодобових ліжкомісць на селі заговорили через нестачу коштів в медгалузі району – державної субвенції на рік виділено близько 19 млн.грн., з них 13 млн. 550 тис. грн. власне на ЦРЛ, решта – фактично на районну мережу у складі ЦПСМД. «Цілодобові койкомісця», про скорочення яких йдеться, документально існують як частина терапевтичного відділення районної лікарні. (Як пояснив економіст ЦРЛ, через зростаючу індексацію зарплати та ціни на медикаменти, що перевищують навіть закладені з запасом, коштів до кінця року на всі потреби замало). Аргументи «за» закриття філій стаціонару озвучила заступник лікаря ЦРЛ О. Дідоренко: за проведеною медичною реформою, такого поняття як цілодобовий стаціонар, при амбулаторіях немає. Адже власне амбулаторії – це первинна ланка медицини, яка не надає вузькокваліфіковану допомогу, а тільки первинну, перенаправляючи потім до спеціалістів, які на базі ЦРЛ мають і діагностичне обладнання, і лабораторію, отож якість медичних послуг там виходить зовсім інша. Призначене спеціалістом лікування можна отримувати у денному стаціонарі при амбулаторії. І те, що мешканці сіл вважають, що цілодобовий стаціонар надасть їм допомогу вночі – також не аргумент. Адже цілодобову допомогу і без того їм нададуть медики зі «швидкої». Головний лікар ЦПСМД Т.Б. Лазарєва в свою чергу зазначила: ніяких зауважень або претензій до роботи зазначених амбулаторій по своїй лінії вона не має. Категорично «проти» позбавлення мешканців району можливості приймати лікування у цілодобовому стаціонарі, не виїжджаючи при цьому до Очакова, висловилися члени робочої групи О.Ф. Росинець, О.М.Харковець, обрані від парутинчан до районної ради, та депутат райради від кам’янчан А.І. Костерчук. Також обурення не стримувала Кам’янський сільський голова Л.С. Стоянова. Вони говорили про те, що виходити треба насамперед з потреб людей, яким ці філії стаціонару необхідні, невже не зрозуміло, що їздити з іншого села до денного стаціонару незручно, а лікуватися аж в Очакові – тим більше. Начальник фінуправління РДА А.Д. Єгорова зазначила: залучати кошти зі свого ресурсу районний бюджет вже не в змозі, тому запрошені на засідання й представники Солончаківської, Козирської , Острівської сільрад, мешканці яких лікуються у Парутинському та Кам’янському «стаціонарах», щоб, можливо, залучити кошти від них, для блага їхніх односельчан. Пролунала також думка про те, що несправедливим буде скорочувати щось, фактично, тільки у селі. Якщо нестача в коштах становить близько 3%, треба скорочувати пропорційно витрати і у самій ЦРЛ. Закрити або зруйнувати щось легко, а відновити потім – чи вийде? Словом, було вирішено провести обрахунки, визначити, скільки кожна з сільрад, що користуються «благами» наближеної меддопомоги, могла б виділяти на утримання філій терапевтичного відділення, ще раз обговорити це на сесіях сільських рад. Для того, щоб зберегти те, що сьогодні працює, для об’єднання територіальних громад, яке вже на часі. Тоді вже вони вирішуватимуть, бути чи не бути стаціонару на селі.

І. БАРАНОВА.