[sc:adsence]

Протягом 2021 року до Національної спілки журналістів України звертаються редакції місцевих медіа з питань фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Центри зайнятості, починаючи з грудня 2020 р., припинили здійснювати виплати, оскільки Кабінет Міністрів України не прийняв відповідного рішення про виділення з Державного бюджету України необхідних коштів. Це боляче позначилося на редакціях, які торік скористалися можливістю та оформили допомогу для своїх працівників.

Допомога по частковому безробіттю на період карантину була єдиним антикризовим заходом, яким могли скористатися українські ЗМІ. Адже українська влада не надала цільової допомоги для підтримки медіа, як це зробили уряди багатьох держав світу ще під час першої хвилі пандемії COVID-19. Відсутність податкових чи інших пільг на тлі економічної кризи і зменшення рекламних надходжень поставили в складне становище колективи насамперед місцевих медіа. Скорочення штату означає припинення роботи, адже людей у таких медіа працює небагато.

«Працюємо 2 години на день, а податки сплачуємо за 8 годин»

Про ситуацію в найстарішій газеті Миколаївської області – «Чорноморська зірка» (Очаків) – повідомила головний редактор Наталія Пишук.

«З червня 2020 р. ми змушені були скоротити свою діяльність, перевівши працівників редакції на неповний робочий день. У липні звернулися до Очаківської філії Миколаївського обласного центру зайнятості та подали документи для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Впродовж п’яти місяців ми отримували допомогу, однак у грудні виплата перервалася. Щомісяця ми подавали до міськрайонної філії відомості щодо працівників для виплати допомоги, проте з грудня не отримали жодної гривні».

Ситуація ускладнюється ще й вимогою закону: якщо роботодавець отримав на працівників допомогу по частковому безробіттю, то він не має права звільняти таких працівників протягом 6 місяців із дня закінчення виплати допомоги (а якщо допомога виплачувалася менше 180 календарних днів — протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги). В протилежному разі роботодавець зобов’язаний повернути центру зайнятості всю суму допомоги, виплачену такому працівникові.

Тож редакції опинилися перед вибором: або десь знаходити кошти на зарплату працівникам, оформленим у центрі зайнятості, або повернути всю суму допомоги державі.

«У нас працює в редакції 4 людини, і щодо всіх ми подавали відомості до центру зайнятості. Тобто чотири працівники редакції перестали отримувати допомогу по частковому безробіттю. З метою економії коштів ми всі написали заяви та офіційно працювали по одній годині на день (зарплата на місяць для однієї людини виходила 700 грн). З квітня цього року – вже по дві години, за 1500 грн. на місяць. Насправді працюємо стільки, скільки треба, але більше платити не можемо. Уже разів десять зверталися до різних інстанцій із проханням надати роз’яснення щодо невиплати допомоги. Маємо відповіді від Державного центру зайнятості та його Очаківської міськрайонної філії про те, що видатки за відповідною статтею витрат в 2021 р. не передбачені», – розповідає Наталія Пишук.

При цьому редакція сплачує податки із повної зарплати працівників, і сума сплачених податків перевищує суму грошей, які журналісти отримують на руки. Виходить, газета допомагає державі, а от держава газеті – ні.

Половина редакцій вважає невиплату допомоги актуальною проблемою

Питання про невиплату допомоги по частковому безробіттю порушували учасники Всеукраїнської наради редакторів газет 25 березня (250 учасників), Всеукраїнської онлайн прес-конференції з керівництвом Федерації профспілок України 22 квітня (250 учасників) та Всеукраїнської наради регіональних ТРК 27 травня (150 учасників). Актуальність проблеми відзначали під час онлайн-опитування представники різних редакцій: зокрема, «Волинська газета» (м. Луцьк), «Чорноморська зірка» (Одеська обл.), «Вечірній Коростень» (Житомирська обл.), «Долинські вісті», «Знам’янські вісті» (Кіровоградська обл.), «Рідний причал» (Миколаївська обл.), «Ворскла» (Сумська обл.) та інші.

За результатами анкетування Національної спілки журналістів України, проведеного в березні-квітні 2021 серед 240 редакторів і журналістів місцевих ЗМІ, 51% редакцій назвали актуальним питання виплат із часткового безробіття. Щонайменше 50 ЗМІ оформлювали таку допомогу для своїх працівників і тепер не можуть отримати обіцяні кошти.

Національна спілка журналістів України звернулася з листом до міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка з проханням взяти вирішення питання під особистий контроль. Адже в міністерстві мають усвідомлювати значення місцевих медіа для інформаційної безпеки держави.

«На цей час Центри зайнятості, уповноважені на здійснення виплат, передбачених цим Порядком, починаючи з грудня 2020 р., припинили їх здійснювати, оскільки Кабінетом Міністрів України не прийняте відповідне рішення щодо виділення з Державного бюджету України необхідних коштів… Невиконання Кабінетом Міністрів України своїх повноважень фактично зупинило виплати, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України №306, що викликає безліч проблем фінансового і соціального плану для роботодавців на найманих працівників, зокрема – проведення повних розрахунків із працівниками, які внаслідок невиконання Урядом власних постанов звільняються з роботи», – йдеться в листі спілки.

Хронічне та незаконне невиконання постанови призводить до суттєвого погіршення фінансового стану редакцій, наголошують у спілці.

«Оскільки українська держава, на відміну від більшості країн ЄС, у період пандемії коронавірусу взагалі не надавала жодної фінансової підтримки вітчизняним медіа, постанова №306, по суті, залишалася єдиним механізмом хоча б часткового сприяння журналістам під час виконання ними службових повноважень в умовах пандемії», – зазначила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.

Реакція урядовців: «опрацювати питання передбачення коштів для посилення…»

Як відреагували в уряді на звернення журналістської організації? Національна спілка журналістів України отримала відповіді на листа від трьох міністерств.

Міністерство культури та інформаційної політики не дало відповіді по суті, а одразу спрямувало листа до Міністерства соціальної політики «для опрацювання за належністю та надання відповіді заявнику та МКІП». Відповідь надано за підписом заступниці міністра Лариси Петасюк.

В Міністерстві соціальної політики листа розглядав директорат розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення. В листі за підписом генерального директора директорату Валентини Кудін зазначається, що «Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу».  Відтак звернення НСЖУ попрямувало до Міністерства економіки.

Із відповіді за підписом заступниці міністра економіки Світлани Глущенко випливає, що фінансування виплат на допомогу по частковому безробіттю на період карантину здійснюється в межах коштів Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття. В Державному бюджеті України на 2021 рік коштів на ці цілі не передбачено.

Правління фонду схвалило бюджет на 2021 рік із дефіцитом у майже 2,8 млрд грн. Серед інших статей видатків передбачено і статтю видатків на допомогу по частковому безробіттю на період карантину.

Однак на етапі узгодження проекту постанови уряду про затвердження бюджету фонду Міністерство фінансів висунуло свої заперечення і наголосило на тому, що бюджет фонду має бути бездефіцитним.

Також автори листа згадують про нараду під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, яка відбулася в 16 червня і за підсумками якої прем’єр доручив Мінфіну, Мінекономіки та Мінсоцполітики опрацювати під час підготовки внесення змін до Державного бюджету України на 2021 рік «питання передбачення коштів для посилення фінансової спроможності Фонду та Фонду соціального страхування України».

Власне, Мінекономіки переповіло хронологію подій, яка й так була викладена в листі Національної спілки журналістів України. Тобто нової інформації ми не отримали. Зате отримали приклад класичної гри у бюрократичний футбол, коли м’яч, чи то пак – лист, – перекидається від одного відомства до іншого. При цьому не враховується, що йдеться не про звернення звичайних підприємців (які справді мали низку можливостей для державної підтримки на період карантину), а про медіа, які жодної допомоги не отримали. Допомога по частковому безробіттю давала можливість зберегти колектив, продовжити випускати місцеву газету в умовах кризи і сплачувати податки. У 2021-му журналісти втратили і таку мінімальну підтримку. Але найбільших втрат зазнає інформаційна безпека держави,  коли видання закриваються, а журналісти стають безробітними.

З офіційного сайту НСЖУ

Чому журналістам припинили виплачувати допомогу по частковому безробіттю?